Сосай Масутатсу (Мас) Ояма народився 27 липня 1923 року в селі, поряд з містом Гунсана в Південній Кореї. Ще зовсім молодим, він був посланий у Манчжурію до Південного Китаю, щоб жити на сестриній фермі. В дев’ять років він почав вивчати південно-китайський вид єдиноборства (Кемпо) за назвою “Вісімнадцять рук”. Ця назву придумав Містер Кемпо, у той час працюючий на фермі. Повернувшись у Корею в 12 років, він продовжив вивчення корейського Кемпо. В 1938, у віці 15 років, Ояма відправився в Японію вчитися на льотчика. Він прагнув стати таким самим, як герой того часу – Корейський пілот-винищувач. Вижити в його віці було набагато складніше, чим він розраховував, а тим більше як Корейцю в Японії. І природно: нормальне продовження навчання авіасправі було неможливе.

Але, проте Ояма продовжив вивчення бойових мистецтв, займаючись дзюдо й боксом. Одного разу він звернув увагу на деяких студентів, що займаються Карате Окінава. Це дуже зацікавило Ояму, і він пішов навчатися до доджо Гичина Фунакоши в Університеті Такушоку. Його успіхи були настільки прогресивними, що у віці 17 років він уже мав другий дан. Ще через три роки він потрапив у Японську Імперську Армію, маючи четвертий дан. Не дивлячись на це, Ояма усе ще серйозно займався дзюдо, і його успіхи були не менш разючими.

В 23 роки Мас Ояма зустрів Эйджі Йошикаву – автора роману “Мусаші”, який був заснований на фактах життя та подвигів найвідоміших Японських самураїв. І роман і його автор допомогли зрозуміти сутність самурая. У цей же рік Ояма поїхав на гору Мінобу в Китайську Префектуру, де “Мусаши” заснував свій Ніто-Руйский стиль бою на мечах. Ояма думав, що це буде хороше місце для початку суворих тренувань, які він запланував для себе. З речей він взяв з собою тільки копію Йошікаваської книги, і учня на ім`я Яширо.

Через 6 місяців і в Оями, і в Яширо виникло почуття самотності, нудьга зп рідними. Через це уночі Яширо втік. Оямі довелося дуже важко, він як ніколи праг повернутися до цивілізації. Їй Чуй відправив Оямі лист, у якім він написав такі слова, через які Ояма знайшов у собі силу продовжити тренування. Отже, Ояма захотів стати найсильнішим каратистом у Японії. Незабаром спонсор Оями повідомив його про те, що він більше не буде підтримувати його. Відповідно, після 14 місяців перебування на самоті, Оямі довелося покинути гори й повернутися до цивілізації.

Через кілька місяців в 1947 році, Мас Ояма посів перше місце на перших Японських Національних Змаганнях з Бойових Єдиноборств після другої світової війни. Проте він усе ще шкодував про те, що не провів три роки на самоті. Незабаром Мас Ояма вирішив повністю присвятити своє життя каратэ-до. Так він прийняв рішення залишитися на самоті знову, цього разу на горі Кийзуму, що теж перебуває в Китайській Префектурі. Це місце він вибрав для підняття духу в собі.

Цього разу підготовка й справді видалася фанатичною – 12 годин на день без вихідних він приділяв тренуванням. Стоючи під холодними струменями водоспадів, ламаючи річкові камені руками, використовуючи дерева, як маківару й віджимаючись сотні раз у день. Так само щодня знаходив час для вивчення античних класиків бойових мистецтв, Дзена й філософії. Після вісімнадцяти місяців він перервав свою самотність і повністю пізнав себе й сутність життя. Більше ніколи він не буде під таким сильним впливом суспільства.

В 1950 році, Мас Ояма почав перевіряти й демонструвати свою силу у боях з биками. Загалом, він здолав 52 бика, 3 з яких були поранені смертельно. У 49 биків роги були вибиті руками Оями!!! Було б неправильно сказати, що все це далося Оямі легко. Ояма любить згадати свою першу спробу, яка закінчилася тим, що бик був розсерджений. В 1957 році, у віці 34 років, Ояма був на грані смерті, коли бик перехитрив і забодав його. Але, проте, Ояма зумів вирвати бикові ріг. Після цього бою, Ояма довелося пролежати в ліжку 6 місяців, поки заживалася смертельна рана. Сьогодні ж, захисники тварин проти цих демонстрацій. Вони не врахували той факт, що ці тварини вже до цього були призначені для різанини.

В 1952, Ояма відправився в США на рік, демонструвати карате в живу й по національнім телебаченню. На протязі наступних років, він виграв у всіх своїх суперників, яких у підсумку набралося 270 різних людей.

Більшість із них були уражені з одного удару! Жодного разу бій не тривав більш ніж три хвилини, і рідко він тривав більше декількох секунд. Принцип бою Оями був простий – в ін переходив на близьку дистанцію.

Оямі досить було нанести одні удар, після якого суперник звичайно не вставав. Якщо суперник все-таки блокував удар, приміром, у ребра, то ця рука була зламана або “обеззброєна”. Ну а якщо суперник не блокував удар, те були зламані ребра. Ояма став відомий як “Божий удар”, – основний принцип ведення бою в японських воїнів – Ичі Гєкі, Хиссатсу або “Один удар і відразу смерть”. Що стосується Оями, те це було головною метою в техніці Карате. Показова робота ногами й інші складні техніки були для Ояма на другому місці (хоча він був відомий своїм сильним ударом ноги в голову).

Цей візит у США був самим тривалим для Оями. Там він зустрів Джасіка Сандулеску, великого (190 див ріст і 190 кг мускул) румуна, який був ув`язнений червоною армією в 16 років й відправлений до вугільних шахт, як чорнороб, раб на два роки. Ояма з ним швидко здружився, і вони залишилися друзями до кінця життя Оями. Джасик дотепер тренується й працює як радник в IKO.

В 1953 році Мас Ояма відкрив перший свій Доджо в районі Межиро в Токіо. В 1956 році, перший реальний доджо був відкритий у колишній студії балету за Рико Університетом, в 500 метрах від місця розташування діючого Японського Хонбу Доджо (штабу). В 1957 році в доджо займалися 700 членів, через дуже високі норми навчання було дуже сильне відсівання. Люди, що займались іншими стилями, так само приходили сюди займатися джис-сен кумите (повно контактним боєм). Один з головних учителів – Кенджи Като, сказав, що вони будуть брати прийомив з будь-яких стилів, головне, щоб вони “були ефективні в реальному бої”. Таким чином, Ояма й розвинув карате. Він брав удари із усіх бойових мистецтв і не обмежував себе одним карате.

Члени Доджо Оями приймали двобої дуже сероьйозно, думаючи, що споконвічно куміте – це бойове мистецтво. Були лише деякі обмеження. Удари по голові із суглобами, загорненими в рушник або зі стислого кулака були звичайними тут. Кидки, захвати й удари в пах були так само дозволені. Двобій тривав доти, поки один із супротивників не буде уражений, поки він не закричить про свою поразку. Люди мали різні тілесні ушкодження, відповідно було дуже сильне відсівання – близько 90%. У людей не було кімоно, і вони були одягнені в те, що мали. В 1952 Мас Ояма демонстрував свої сили в Гавайях. Молодий Боббі Лоу побачив його й був уражений силою, яку показував Ояма. Було б невірно сказане, що Бобби Лоу не був знаком з бойовими мистецтвами. Будучи ще зовсім молодим, його досягнення були не менш разючими ніж в Оями на той час. Його батько був учителем Кун-Фу й він брав участь у будь-якому виді єдиноборства, яке знаходив. В 23 року він був “ніданом” у дзюдо, “ніданом” у кемпо, “шоданом” в айкідо й посідав високе місце в боксі.

Пройшло небагато часу й Бобби Лоу став першим учі деші (учнем) Мас Оями з Кіокушину. Боббі займався щодня з Оямою на протязі півтора років. Підсумком часу для занять стали 1000 днів для початку. Учні Мас Ояма стали відомі як “Вакажиші” або Юний Лев. Для навчання в Оями обирали всього кілька сотень людей.

В 1957 році Боббі Лоу повернувся на Гаваї і відкрив школу Оями за межами Японії. Поточний світовий штаб Карате офіційно відкрився лише в червні 1964 року, де Кіокушин, що означало “Абсолютна істина” був прийнятий. У цьому ж році була створена Міжнародна Організація Карате (IKO). З тих пір Кіокушин став поширюватися в більш ніж 120 країн і було зареєстровано близько 10 мільйонів людей, які займалися кіокушином і робили його одним з найпоширеніших бойових мистецтв у світі. Серед найбільш відомих Юданш (власників чорних поясів) найбільш відомі особистості Шон Коннери (Шодан), Дольф Лунгрен (сандан, Австрія), Нельсон Мандела (південна Африка) і Джон Ховард (Австралія).

ДАТИ ІСТОРІЇ ОЯМИ

1923, 27 липня

Народження в Південній Кореї

1932

вивчає “Китайський кулак Чакурикі” у Манчурії

1938

стає студентом майстра Гічіна Фунакоші в Шотокан Карате

1946

починає гірські випробування

1947

стає чемпіоном усіх японських змагань по Карате- До. Учить Гою-Рю Карате в майстра Гогена Ямагучі й стає віце-головою в цій організації, отримавши 9-тий дан.

1948

знову починає гірські випробування, цього разу вони тривають 18 місяців

1950

починає тренуватися з живими биками, вибиваючи в них ріг. В 47 биків роги були вирвані, 4 бика були вбиті.

1952

відвідує Америку для показу карате в більш ніж 32 місцях. Було близько 7 справжніх сутичок.

1953

відвідує Америку, знову б’ючись із биком у Чикаго. Цього разу він вирвав ріг ударом Шите.

1955

об’їжджає всю Південну Америку і Європу з Бепфордом Дейві, президентом Крайслер корп. Він бореться в численних мішаних боях.

1956

засновує малу Доджо в колишній студії балету.

1957

знову перемагає бика в Мехіко Сіті.

1958

у січні публікується книга “Що таке Карате, яка стала бестселером в 500 000 копій. у вересні Киокушин був прийнятий у ФБР у Вашингтону, окрузі Колумбії. у жовтні Киокушин був прийнятий Західною Поліцейською Академією.

1964

Змагання – Тайський Бокс проти Карате, де брали участь учні Оями. Із трьох матчів 2 каратисти здобули перемогу.

1971

Стає знаменитим на весь світ завдяки популярним коміксам «Карате Бака Ичідай» і фільму «Найсильніше у Світі Карате».

1975

проводиться перші відкриті світові змагання з Карате.

26 Квітня 1994 року

захворювання на рак легенів призводить до смерті у віці 70 років.